Шукав Індію а знайшов Америку. Ефект Колумба в житті працює значно частіше, аніж тривалі роки пошуку нових відкриттів. Чимало речей без яких ми сьогодні не уявляємо життя відкрили випадково.
Якби фармацевт в американській аптеці випадково не долив у витяжку з рослини коки та горіхів коли газованої води, світ ніколи не пив би Коли. Тому, що планували її спочатку геть не як напій це мали бути ліки які полегшували б зубний біль.
Ще один вчений мріяв звільнити жінок при болю у пологах. Якось він випадково вдихнув велику порцію препарату на основі якого розробляв ліки. Ефект був приголомшливий та не очікуваний: галюцинації. У результаті, замість нового анаболіка світ отримав: ЛСД.
А віагрою, намагалися лікувати застуду, коли випадково встав побічний ефект. Тож чоловіки мають бути вдячні ангіні, за можливість мати статеві стосунки в літньому віці.
Олександр Флемінг ще один вчений. Вивчав бактерії стафілокока, як раптом захотів поїхати у відпустку. Поки він відпочивав, його пробірки вкрилися пліснявою. Коли він почав шукати в ній бактерії, виявилось, що їх там не має: грибки плісняви вбили стафілокок так і з’явився: Пеніцилін.
Під час другої Світової війни, вчені хотіли вдосконалити радари а створили мікрохвильову піч. Один із науковців їв шоколадку та проходив поблизу ввімкненого випромінювача. Шоколад розтанув, а після серії експериментів, з’явилася перша пічка за важки: 400 кілограмів.
Вільям Рентген, не мав до медицини жодного відношення. Він вивчав дію електронів на металеву поверхню. Коли побачив на стіні: проекцію кісток своєї руки. Тож знову таки випадково зробив значний внесок у розвиток діагностики.
Появі чіпсів, взагалі сприяла абсурдна ситуація. Клієнт одного ресторану, так дістав кухаря тим, що приніс йому великі шматки, смаженої картоплі. Щоб той аби помститися засмажив йому картопляні пластівці за втовшки в лист паперу. Клієнт оцінив гарнір, а ресторан помітно збільшив свої прибутки.
А шампанського, взагалі могло не бути. Просто у підвалах монаха П’єра Перевйона перележало вино у холодному місці. Він намагався його позбутися, аж поки одному із аристократів не прийшовся до смаку цей непотріб.
А поки необхідні речі з’являються самотужки, тисячі людей працюють щоб винайти таке, від чого в науковців: волосся стає дибки: іспанські вченні змарнували 8 років щоб довести, що швидкість звуку в сирі Чедер – залежить від температури, абсурд а за такі знахідки, до речі, премію дають: Нобелівську. Уже 18-ть років вчені та псевдо вчені отримують визнання за відкриття у різних сферах науки. Так на решті, пояснити чому у Дятла не болить голова. Виявляється, що він володіє високо розвиненим шоковим демпфером, що захищає його від болю. Що це таке і як почувається птах від цього, ще правда не відомо. А французи нарешті відкрили, що блохи, які мешкають на собаках, стрибають на довшу відстань а ніж т, що облюбували собі котів.
Тож для того щоб прославитись, багато не потрібно: треба мати почуття гумору та улюблену справу. Бо ніколи не знаєш яке відкриття знадобиться нашим нащадкам та принесе тобі гроші за патент, адже в перші десятиріччя продажу: кола ледь не розорила свого розробника на рекламі.
Інформацію взято з ІнфоШоку.
|