Про те як жінка нашла собі донора (на нирку) в Інтернет чаті.
Інтернет може змінити жжиття людини. Ріплі найшов жінку, яка стверджує, що Інтернет
змінив її життя. Для Терези Драфт Інтернет чати стали найвдалішою та
найздоровішою справою, що вона колись робила. Тут вона зустріла людину одну на
мільярд, що могла врятувати її життя. Тереза була в біді, після багатьох років
боротьби з хворобою нирок, її єдиною надією, було знайти ідеального донора, по
крові та типу, і він повинен був віддати одну свою нирку Терезі. Але знайти
таку людину здавалось не можливим.
«Лікарі махнули на мене рукою,
вони відіслали мене до дому помирати. Така я була хвора.»
Їй поставили діагноз: «Відмова
нирок» в 1981 року. Терезі зробили одну пересадку, але нирка відмовила. Єдиним шансом
на життя, було знайти, нового донора.
«Через ризик інфекції, мені треба
було як найшвидше пересадити нирку: а я ставала все хворішою»
Дуже багато проводила часу в Інтернеті:
розмовляла з родичами та шукала інформацію що допомогла б врятувати її життя.
Одного разу вона познайомилась в англійському чаті з Яном Флемінгом,
професійним велосипедистом з Манчестера, Англія. Тереза перебувала на відстані 6500
тис. км. У Йорку в Пенсільванії. Скоро вони вже листувались по електронній
почті при кожній можливості
«У нас було багато спільного, я
розповіла про свої проблеми зі здоров’ям відразу. Тому, що я хотіла щоб він знав,
що я не здорова людина. Це частина мене.»
«Часом треба зрозуміти. З такої
родини я сам, мій батько постійно хворів. Тож медичні проблеми Терези, не
здалися мені такими жахливими. »
Їх Інтернет дружба, швидко
переросла у роман. Після кількох місяців листування, телефонний дзвінків,
фотографій Ян вирішив зустрітись з Терезою. Ян мав місію, і таємно сподівався,
що подорож змінить життя.
«Я буду відвертим, я знав ще до
того, як приїхав, що освідчусь Терезі. Вона пробула Різдво 1997 року разом.
Потім Ян попросив її руки, під час вечірку у Нью-Йорку»
«Він спитав: Чи вийду я за нього!
А через 3 сек. Я відповіла: Так.»
Але під час весільних планувань
молодята дізналися про страшні новини. Лікарі знайшли пухлину у тій єдиній нирці,
у Терези, що залишалась. Вона б померла без миттєвої пересадки нирки.
«Я бачив як Терезі ставало все
гірше, я думав, що її втрачаю. Я сказав Терезі: Давай перевірюся на сумісність»
Але шанси були мізерними.
«Шанси того, що я можу стати
донором 1 до мільярду.»
І ніби диво. Не зважаючи на всі
ці шанси Ян виявився ідеальним донором. Його тип крові ідеально підходив для
пересадки Терезі. Пересадку можна було робити. Ян зміг не тільки дати їй свою
любов, він ще збирався віддати свою нирку.
«Я займаюся: Нефрологією та
трансплантацією 30-ть років. Я ніколи такого не бачив» (Лікар)
Після Двох місяців у шлюбі Терезу
та Яна прооперували. Лікарі працювали дві год. Щоб видалити нирку Яна і ще три
години, щоб пересадити її Терезі. Шанси були 50/50. ЇЇ тіло могло не прийняти
нову нирку, проте цього не сталося.
«Добре, що нирка зразу прижилася
це дуже допомогло.»
Тереза та Ян вже через декілька
днів після операції ходили. А лікарі кажуть, що їхній прогноз дуже втішний.
Майже два роки минуло після зустрічі в Інтернеті з чоловіком на іншому кінці
світу, що зміг подарувати їй життя та любов. Їхній союз цілковитий успіх.
«Ми були створені одне для
одного, я радий що Тереза поруч. Більше нічого сказати, я просто кохаю Терезу.»
